Будь-які металеві двері мають один істотний недолік: хороша теплопровідність. Якщо така конструкція виходить одразу на вулицю або в неопалювальний коридор, на її поверхні може з’являтися конденсат, а в будинок просочуватися зовнішній холод. Особливо якщо йдеться про недорогий виріб, під час виробництва якого виробник заощадив на утеплювачі. На щастя, цю проблему можна усунути.
Чим утеплити вхідні двері?
Серед найбільш популярних варіантів утеплювача можна виділити.
- Поролон. Його можна застосувати для утеплення дверей, що виходять у під’їзд, або відносно теплий тамбур. У більш нестабільних умовах поролон швидко руйнується.
- Пінопласт . Стійкий матеріал, не схильний до деформації. Відмінно переносить перепади температур і підвищену вологість, тому широко застосовується для утеплення як дверей, що виходять у під’їзд, так і на вулицю.
- Полістирол . За своєю структурою схожий на пінопласт. Однак вважається більш довговічним і менш схильний до горіння. Використовується як для внутрішнього, так і зовнішнього утеплення.
- Мінеральну вату. Її використовують як для утеплення конструкцій, що виходять в опалювальні приміщення, так і відразу на вулицю. Однак у матеріалу є істотний недолік: високе вологопоглинання. Тому у випадку із зовнішніми вхідними дверима доведеться подбати також про додатковий гідроізоляційний шар. Крім того, з часом погано закріплена мінеральна вата може зміститися до нижньої частини полотна.
- Пінополіуретан . Цей матеріал вирізняється стійкістю до несприятливих факторів довкілля і тривалим терміном експлуатації. Часто використовується для внутрішнього утеплення дверного полотна. Однак вимагає певних навичок у сфері монтажу.
- Ізолон . Матеріал використовується як для внутрішнього, так і для зовнішнього утеплення. При цьому забезпечений клейовим шаром, що істотно полегшує процес монтажу.
У деяких випадках застосовують і бюджетні варіанти. Наприклад, тирсу або гофрокартон. Однак зазвичай вони сильно обтяжують конструкцію і не підходять для дверей, що контактують з вулицею.
Варіанти утеплення вхідних дверей
Залежно від конструкції дверей утеплення може бути проведене двома способами: внутрішнім і зовнішнім. Перший варіант краще підходить для розбірних дверних полотен. Другий частіше використовують у разі, коли «розкрити» двері не можна.
Внутрішнє утеплення
Під час внутрішнього утеплення замінюють або доповнюють шар утеплювача, який вже поміщений виробником всередину полотна. Для цього двері знімають з петель, демонтують фурнітуру і декоративну панель, а також старий утеплювач, якщо він є, але став непридатним.
Потім у всі порожнини поміщають новий теплоізоляційний матеріал і надійно його фіксують. Шматки краще вирізати з деяким запасом, щоб утеплювач щільно заповнював усі порожнечі. Для більшої надійності матеріал можна посадити на клей або рідкі цвяхи.
Після того як усі порожнини заповнені, щілини, що залишилися, заповнюють монтажною піною, залишаючи вільний простір для замка і вічка. Потім чекають висихання піни, зрізають надлишки і повертають декоративну панель і фурнітуру на місце.
Зовнішнє утеплення
Під час зовнішнього утеплення ізолювальний матеріал монтують безпосередньо на стулку. Такий підхід застосовують у разі нерозбірної конструкції вхідних дверей.
Утеплення проводять з боку житлового приміщення з використанням одного з двох підходів.
- Обшивка утеплювачем. Це менш складний спосіб утеплення нерозбірних конструкцій. Для монтажу потрібен утеплювач, клей і оббивний матеріал. Спершу на стулку фіксують теплоізоляційний матеріал, а потім просто маскують його оббивною тканиною, яку фіксують по периметру стулки.
- Утеплення за рейковим каркасом. До полотна приварюють металевий профіль або прикручують каркас із рейок. Простір між елементами заповнюють теплоізоляційним матеріалом, а потім закривають спеціальною декоративною накладкою, листом ДВП або іншим матеріалом.
Внутрішнє утеплення нерозбірних конструкцій
Варто зазначити, що навіть нерозбірну конструкцію можна утеплити зсередини. Однак до цього методу вдаються досить рідко. Річ у тім, що він не підійде для дверних полотен, забезпечених протизламними ригелями, а таких дверей зараз більшість.
У торцевій або верхній частині дверей вирізають отвір, у який засипають утеплювач у вигляді дрібних кульок полістиролу або пінопласту. На час операції конструкцію доведеться зняти з петель і періодично струшувати, щоб сипучий матеріал заповнив усі порожнини рівномірно. Потім отвір заварюють або встановлюють заглушку, а полотно повертають на місце.
Однак будьте готові до складнощів. Річ у тім, що ребра жорсткості в конструкціях можуть розташовуватися по-різному. У деякі полотна просто неможливо засипати достатню кількість утеплювача без істотних пошкоджень дверей.
Крім того, цей спосіб менш надійний, ніж будь-який з раніше перерахованих, оскільки ви не зможете проконтролювати, як саме утеплювач розподілився в порожнинах. А за рахунок сипучої структури він буде гірше справлятися з утриманням тепла.
Утеплюємо шви і стики
Вельми значний відсоток тепла втрачається також через погане прилягання елементів дверей до укосів і один до одного. Щоб конструкція краще захищала приміщення від холоду, потрібно також утеплити стики і шви.
Щілину між коробкою і стіною, якщо вона є, можна просто заповнити монтажною піною і обштукатурити або закрити лиштвами. Невеликі ж отвори можна заповнити силіконовим або гумовим герметиком.
Місце стику дверей із дверною коробкою ізолюють за допомогою ущільнювача. Він може бути виконаний з гуми, ізолону або поролону. Як правило, продається відразу рулонами і забезпечений клейовим шаром. Час від часу ущільнювач на дверях також доведеться міняти.
