Мінімалізм – це не тільки дизайн інтер’єру, а й певна філософія життя, виражена у свободі та поміркованості. Інтер’єр у стилі мінімалізм втілюється в просторих приміщеннях з великою кількістю повітря і світла, і в достатній кількості зручних функціональних предметів.
Історія мінімалізму як концепції дизайну інтер’єру
Мінімалізм повністю сформований до середини минулого століття, прийшовши на зміну химерному модерну, який у повоєнної публіки став асоціюватися з зніженою буржуазією і викликати негативні емоції. Основу мінімалістичної стилістики заклали дві паралельні течії: конструктивізм у живописі та графіці і функціоналізм в архітектурі та містобудуванні. Їхніми основами стала лаконічність, сувора геометрія, цілісність і завершеність форм.
Велику роль у формуванні стилю зіграла мода на японський побут і культуру. Аскетичні та гранично лаконічні японські житла стали в один час прикладом для наслідування. Моду на все японське поширювали імпресіоністи з гравюрами в японському стилі та зображеннями гори Фудзі у всіх можливих ракурсах. Згодом мода на інтер’єр у стилі мінімалізм тільки закріпилася. Що динамічнішим ставало життя, то більше людина хотіла бачити навколо себе тільки те, що дійсно їй важливо. Незважаючи на те, що інтер’єрний мінімалізм суто утилітарний, це не бездушний холодний стиль, а теплий і зручний просторий простір.
Основні риси стилю
Найважливіше в його розумінні – не особливий набір предметів інтер’єру і дотримання точності їхнього розміщення, а особливе моделювання простору. Збільшуються вікна, створюються додаткові отвори, прибираються зайві перегородки, все це – основні прийоми мінімалізму. У стилістиці переважають строгі лінії з чітко позначеними пропорціями.
Що ж таке мінімалізм в інтер’єрі?
- Натуральні матеріали і природні кольори, грубі, яскраво виражені фактури.
- Вільний простір максимально збільшується за рахунок вибору оздоблювальних матеріалів: фарб, шпалер без малюнка, скляних елементів меблів.
- Велика кількість закритих систем зберігання: все прибрано, на видноті залишаються тільки предмети, що підкреслюють індивідуальність житла. Продумані й надлишкові системи зберігання дають змогу наводити лад практично миттєво, не залишаючи на поверхнях жодного зайвого випадкового предмета.
- Багатофункціональність речей. Їх мало, але потенційні можливості дуже великі. Добре впишеться в стилістику диван-ліжко або стіл-трансформер.
- Характерна монохромність, не більше 2-3 основних відтінків.
- Великі вікна та освітлення, що складається з лаконічних люстр, софітів, торшерів найпростіших форм.
Матеріали, що використовуються в інтер’єрі
Для оформлення приміщення часто використовується камінь, масивне дерево, шкіра. Метал привносить в інтер’єр сучасність, часто використовують металеві ніжки столів і стільців, стійки стелажів. Штучні матеріали цілком допустимі, якщо вони не порушують баланс. Різноманітність компенсується бездоганністю ліній і продуманою обробкою поверхонь.
Оформлення стін, стель і підлоги
Конструкція стелі в стилі мінімалізм, як правило, проста і лаконічна, зазвичай її просто покривають якісною фарбою. Стінові панелі можуть бути виготовлені з каменю з вираженим рельєфом, з бетону, скла і композитів. Органічно виглядає фактурна штукатурка або однотонні шпалери. Основне правило влаштування підлогових покриттів – мінімум орнаментів і малюнків, однотонність і нейтральні відтінки.
Меблі
Дизайнери вважають, що меблі в приміщенні, оформленому в стилі мінімалізм, повинні займати лише 20% площі, решта – вільний простір. Особливість предметів меблів:
- строгі геометричні форми;
- натуральні матеріали;
- практичність;
- поєднання в одному предметі кількох функцій.
Доцільне рішення – встановлення шаф-купе, які візуально майже зливаються зі стіновими панелями. Ліжко завжди має просту форму без узголів’я та інших ускладнень конструкції. Фурнітура – функціональна і міцна, але така, що не кидається в очі. Для стилю мінімалізм характерне використання вбудованої техніки. При цьому акцент на техніці робити не слід, візуально вона не повинна виділятися серед інших предметів інтер’єру.
Вітаються відкриті стелажі з предметами інтер’єру, що надають приміщенню індивідуальності.
Кольорові рішення
Колірна палітра схожа з японським стилем. Основні тони – білий, бежевий, всі відтінки сірого і коричневого, вони роблять навколишній простір світлішим. У будь-якому разі використовується тільки два або три основні кольори. Щоб білий не створював враження стерильності, його розбавляють чорними або темно-сірими поверхнями або додають кілька яскравих відтінків.
Освітлення
Для приміщень, оформлених у стилі мінімалізм, важливе природне освітлення, тому габаритні вікна часто залишаються незаштореними: так вдається ще більше збільшити вільний простір. Якщо це неможливо, використовуються жалюзі, вони можуть бути вертикальними і горизонтальними.
Використовуються світильники в найсучаснішому виконанні: з регуляторами потужності, диммерами. Торшери і настільні лампи встановлюються на різних рівнях. Вони мають найпростішу і найсуворішу форму, але водночас їхні розміри мають не тільки оптимально вписуватися в простір, а й створювати комфортне яскраве освітлення. Доречно використовувати вбудоване стельове підсвічування.
Декор
Декору в заданому стилі притаманний “динамічний” характер: всього лише помінявши декоративні доповнення, можна миттєво змінити настрій у кімнаті. А ще через деякий час і зовсім прибрати декор, зробивши інтер’єр гранично лаконічним.
Зайва кількість декору для мінімалізму неприйнятна. Але що таке “зайве”? У житлових приміщеннях немає місця купам декоративних подушок, витонченим дрібничкам і вазочкам. Виняток становлять 2-3 простих предмети, що підкреслюють стилістику. Наприклад, картини в простих рамках відповідної тематики. Килими зазвичай не використовуються, але якщо вони з якихось причин необхідні, використовується однотонне низьковорсове покриття приглушених тонів.
Кімнату можна прикрасити квітами в стильних горщиках геометрично правильної форми. Екзотичні ліани і пишна герань – не зовсім підходящий варіант, а ось сукуленти або кущики мирта органічно вписуватимуться в оформлення. Замість картин можна оживити стіну великими чорно-білими фотопанно: міським пейзажем або космічною тематикою.
Якщо продовжувати відштовхуватися від японської традиції, доречно поставити на відкритий стелаж бонсай або ікебану. Важливо, щоб декоративних предметів було небагато: вони відіграють лише допоміжну роль.
Текстиль у дизайні інтер’єрів у стилістиці мінімалізму практично не використовується, навіть замість штор рекомендується залишити відкритий простір або встановити жалюзі. Для спальні можна зробити виняток у вигляді подушок і покривал з непомітним графічним малюнком.
Поради дизайнерів
- Перш, ніж заповнювати кімнати меблями, необхідно спланувати простір. Стиль мінімалізм в інтер’єрі – не коли чогось не вистачає, а коли є все необхідне для комфорту, і плюс до цього, наповнений світлом і повітрям вільний простір;
- усі речі мають бути функціональними: марність, навіть ошатна й естетична, не вітається;
- не слід розділяти функціональні зони, всі предмети мають доповнювати один одного;
- віддаючи перевагу натуральності, не потрібно забувати про сучасні скляні та пластикові меблі. У невеликих кількостях вони добре впишуться в інтер’єр;
- основа стилю – спокійні ненав’язливі кольори, та все ж не варто нехтувати яскравими відтінками, з ними будинок стане сучаснішим;
- гладкі поверхні бажано розбавляти фактурними деталями, але в невеликій кількості.
Плануючи житловий простір у стилі мінімалізм, потрібно пам’ятати, що легко “перестаратися”: додати трохи більше деталей, і мінімалізм стане зовсім іншим стилем.
Мінімалізм можна назвати інтер’єрною усвідомленістю, коли в дизайні відштовхується не від бюджету, а від потреб. Цей стиль в інтер’єрі подобається не всім, багато хто вважає його занадто стриманим, холодним, прагматичним.
Але тим, хто любить спокій і порядок, занадто втомлюється від динаміки і перевантажень, він однозначно припаде до душі. Сучасний житель великого міста оцінить порядок, велику кількість світла і вільний простір, який і забезпечує інтер’єр у стилі мінімалізм.