Середземноморське узбережжя Африки – справжня колиска історії. Гарячий подих Чорного континенту, витончена розкіш арабської культури і близькість Європи злилися тут воєдино, породивши марокканський стиль інтер’єру – заворожуючий, привабливий і вишуканий. Провідником у цьому таємничому світі і послужить наша невелика стаття.
Історія та особливості
Як сталося, що невелика країна на півночі Африки стала батьківщиною одного з найцікавіших етнічних стилів? Причиною всьому вигідне розташування: Марокко здавна перебувала на роздоріжжі найважливіших торгових маршрутів. У ній злилися воєдино корінна культура берберів, вплив фінікійців, карфагенян, елементи християнства і мусульманства. І до XIX століття, коли панувати тут стала Франція, елементи інтер’єру склалися в мозаїку настільки гармонійну, що залишалося лише навести на неї невеликий лиск.
Основні особливості марокканського стилю:
-
нарочито грубі деталі – спадщина берберської культури;
-
віконні та дверні прорізи стрілчастої форми, що нагадує куполи мечетей. Проходи частіше залишалися відкритими: виготовити двері такої форми складно, та й свіжому вітерцю в африканську спеку завжди були раді;
-
невисокі меблі, ніби притиснуті до підлоги. Широкі дивани, присадкуваті столики, витончені кушетки дозволяли зручно розташуватися великій родині, але не захаращували простір;
-
велика кількість хитромудрих візерунків. Квітчаста східна в’язь може вкривати підлогу, стіни, меблі і навіть стелю;
-
різноманіття кольорів і матеріалів. Яскраві, сміливі, несподівані рішення – візитна картка стилю. Імпровізація тут не просто вітається – вона необхідна.
У результаті народжується строкатий, насичений, але напрочуд легкий інтер’єр, який підходить як для великих будинків, так і для маленьких квартир. Але найкраще марокканський стиль проявляє себе за містом: серед живої природи, що заглядає у великі берберські вікна, він найбільш гармонійний.
Кольори і матеріали
Поєднуючи непоєднуване, Схід здавна прагнув гармонії. Червоний, фіолетовий, смарагдово-зелений, золотий – яскраві тони відтіняють спокій теракотової, охристої гами, морську синяву і піщану безмежність пустелі. Взаємопроникнення кольорів і відтінків створює пульсуючий ритм: кольори ніби перетікають один в одного, надаючи інтер’єру активності, бадьорості та динаміки. Меланхоліка або флегматика такий карнавал фарб буде стомлювати, але холерику або сангвініку він дуже підійде!
А ось у матеріалах марокканський стиль більш стриманий – адже зародився він тоді, коли синтетику ще не винайшли. Тому все тут натуральне: дерево, камінь, кераміка, скло. Особливо цікава марокканська штукатурка – таделакт, якою вкривають стіни та стелю: гладкий, блискучий, аристократичний матеріал теплих тонів у наших умовах з успіхом замінить однорідне забарвлення або фактурні шпалери високої якості. Під стелею обов’язковий візерунковий різьблений фриз, а на стінах – яскравий східний орнамент.
Класична підлога в марокканському інтер’єрі набрана з дрібної мозаїки, але в наших умовах це рішення спірне: бруд і вода швидко накопичуються в численних швах. Краще зробити вибір на користь керамічної плитки з помітним геометричним малюнком: примхливе сплетіння ліній – важливий елемент стилю. Утім, підійдуть керамограніт, паркет, паркетна дошка або навіть ламінат – аби не впадало в око штучне походження покриття.
Світло в інтер’єрі
Нестачі сонця в Марокко не буває, а ось у північних широтах без підсвічування не обійтися. Але повноцінні люстри для марокканського інтер’єру не характерні. Акцент робиться на точкових підлогових, настінних і настільних світильниках, які дають м’яке, розслаблююче, обов’язково тепле світло: холодне освітлення руйнує гармонію.
Через своєрідність мідні та латунні світильники, прикрашені візерунками, так і називають – “марокканські ліхтарики”. Їхні основні форми:
-
прямокутні ліхтарі з куполоподібним верхом, за який їх можна підвісити;
-
довгасті “веретенца” з візерунчастим абажуром – витончене рішення для внутрішніх і зовнішніх приміщень: веранди, балкона, тераси;
-
округлі та кулясті вироби з сітчастими, ґратчастими або різнокольоровими скляними плафонами. У багатих будинках бувають оздоблені сріблом або позолотою.
Хоча допустимі й штамповані вироби, кування все ж вважається більш автентичним і краще передає дух інтер’єру.
Меблі та текстиль
Володар марокканського будинку – великий, широкий, низький диван з металевим декором, Взагалі, в поняттях берберів, диванів багато не буває: якщо кімната дозволяє, змусити ними можна весь периметр. А якщо засипати їх зверху купою м’яких подовжених подушок і постелити на підлогу ворсистий берберський килим – можна вважати, що життя вдалося!
До пари дивану низькі кавові столики, пуфики, кушетки, отоманки та інша обстановка. Навіть шафи тут не вищі за європейський комод. Місткість досягається більшою довжиною і шириною. Особливий шик у пустелі – дерев’яні меблі, які покривають різьбленням і розписом.
Але головна роль у створенні марокканської стилістики – у текстилю. Килими, покривала, фіранки і драпірування з натуральних тканин із вигадливим орнаментом присутні майже скрізь. Навіть стелю можна задрапірувати тканиною – так створюється ефект шатра. Екзотично, але дуже затишно!
Аксесуари та декор
Прикрас у марокканському інтер’єрі вистачає: аскетичність пустелі вимагає контрасту. Статуетки, дзеркала, вази, глечики, глиняні та ковані тарілки, тарілки, скриньки прикрашають інтер’єр і активно використовуються в побуті. Можна встановити їх у декоративну нішу – так створюється ефект додаткового вікна.
Особливість марокканського стилю – чорні ковані решітки на вікнах. Тонкі, ажурні, але міцні конструкції не тільки радують око, а й перегороджують шлях непроханим гостям.
Нарешті, обов’язковий у декорі свічник у традиційному берберському стилі. І хоча свічками зараз рідко користуються навіть у Марокко, самі свічники посідають центральне місце: дуже вже красиві!
Принципи оформлення кімнат
Центр тяжіння сім’ї та гостей – вітальня. Дивани, килими, важкі драпірування на вікнах, декоративні колони, майстерна мозаїка, аксесуари тонкої роботи – тут виставляють на огляд усе, чим можна пишатися. Багато в чому тому Схід і здається нам таким розкішним.
Спальня слугує осередком затишку, речей тут небагато. Розкішне ліжко під невагомим балдахіном, тумбочки зі світильниками, маленький столик. Якщо дозволяє місце – столик для кави з кальяном і солодощами, рослини в горщиках і неодмінний килим на підлозі.
Санвузол – царство кераміки. Ніяких душових кабін: біла ванна і раковина. Цей колір вважається в Марокко нудним, тому увагу від нього відволікає соковита кольорова мозаїка, плитка з традиційним орнаментом і блиск металевої фурнітури золотого відтінку для більшої розкоші.
Підіб’ємо підсумки. Якщо ви тяжієте до яскравості та екзотики, любите експерименти і не боїтеся нестандартних рішень, марокканський стиль припаде вам до смаку. Важливо лише не втратити почуття міри: воно стане в нагоді навіть у східній магії!
