Краса простоти: чим гарна декоративна цегла в інтер\’єрі

Уміння побачити красу в самому невибагливому матеріалі і показати її іншим – та основа, на якій по цеглинці будується стильний самобутній інтер\’єр. Про цеглинки ми згадали не випадково: саме декоративна цегла і її застосування в інтер\’єрі стануть темою нашої сьогоднішньої розповіді.

Не було б щастя…

Цегла застосовується в будівництві навіть не століття – тисячоліття. Але як самостійний оздоблювальний матеріал її стали використовувати менше ста років тому – парадокс! Та й вона виникла, по суті, випадково: у 40 роках XX століття у зв\’язку з дефіцитом житла в Нью-Йорку для проживання стали переобладнати приміщення колишніх фабрик і заводів. У той час було не до стилістики: потужні цегляні стіни, труби і дроти на стелі – ось і весь дизайн.

Однак суворий спартанський інтер\’єр виявився раптом настільки колоритним, що привернув увагу дизайнерів і незабаром розвинувся в особливий стиль – лофт. Але просто збити штукатурку зі стіни виявилося недостатньо: пересічна будівельна цегла погано справлялася з функцією оздоблення. Виникла потреба в новому матеріалі – стійкому, красивому, фактурному, малогабаритному. Так і з\’явилася декоративна цегла.

Декоративна цегла: плюси і мінуси

Строго кажучи, цеглою цю групу матеріалів називають лише для зручності. На ділі, це пустотіла або повнотіла плитка, лицьова поверхня якої повторює фактуру цегли або природного каменю.

Головні переваги декоративної цегли:

• краса і багатство варіантів оздоблення;

• високі експлуатаційні властивості – погано проводить тепло і звук, негорюча, водостійка, байдужа до морозу, не виділяє шкідливих речовин;

• невеликі розміри і вага – товщина плитки всього 20 мм, вона майже не з\’їдає простір і не дає великого навантаження на конструкції будівлі;

• можливість облицьовувати поверхні з будь-якого матеріалу – навіть із гіпсокартону;

• легкість обробки і швидкість монтажу, зокрема на колони, арки, ніші, стики, кути стін тощо;

• довговічність – у матеріалі немає пустот, тріщин, сторонніх включень, тому декоративна цегла не втрачає якостей до 200 років.

Із серйозних мінусів лише шорстка поверхня, яку нелегко відчистити, та недостатня вологостійкість у низки виробів. Тому у вологих приміщеннях і на кухні застосовувати їх слід з обережністю.

Яка різниця?

Оздоблювальній цеглі можна надати будь-яку форму, колір і рельєф поверхні. Основна різниця – склад виробу:

• акрил – сучасний міцний матеріал для внутрішніх робіт;

• гіпс – так званий венеціанський камінь. Дешевий, легкий, але крихкий і боїться вологи. Більш міцний цементний аналог;

• кераміка – довговічний і красивий, але вимагає хорошої сировини та умов виробництва. Її різновид – керамогранітна цегла: винятково красивий, але крихкий матеріал. Коштують дорожче за попередні види;

• клінкер – з кераміки подвійного випалу. Розкішний зовнішній вигляд, міцність, вологостійкість і легкість догляду дають змогу застосовувати його для оздоблення не тільки стін, а й підлоги. Щоправда, за все доводиться платити: це найдорожчий вид матеріалу.

Простіші аналоги роблять із пластику. Гнучка цегла легко змінює форму під нагріванням, хороша для облицювання складних поверхонь. А панелі «під цеглу» добре ріжуться і не бояться вологи. Випускають навіть шпалери у вигляді цегляної кладки – але це, звичайно, вже екстрим…

Ікона стилю

Декоративну цеглу цінують за різноманіття використання в інтер\’єрі. Брутальний, але теплий матеріал гарний як сам по собі, так і в комбінації зі шкірою, деревом, склом, штукатуркою. Щоправда, повністю оздоблювати ним кімнату не варто – дуже вже похмурий вигляд має результат. А ось одна акцентна стіна, камінна зона, колони, ніші або інші елементи в цегляному облицюванні мають дуже колоритний вигляд!

До речі, облицювальна цегла прощає деяку недбалість у монтажі. Тому її можна наклеїти власноруч: кладка з невеликими дефектами має більш атмосферний вигляд.

Не дивно, що цей матеріал органічно увійшов у різні стилі інтер\’єру. Лофту і кантрі він надає нотку свободи і безтурботності. Похмура стриманість готики і неоготики немислима без розкішної суворості цегли: у поєднанні з вишуканими меблями вона створює ауру середньовічного замку. В інтер\’єрах сучасних стилів – поп-арт, хай-тек, ар-нуво – матеріал у поєднанні з деревом, сталлю і склом відповідає за атмосферу витонченості й умиротворення. Лаконічний мінімалізм і скандинавський стиль біла цегляна кладка робить простим і свіжим. Хіба що в романтичних стилях, які не допускають грубих структур, цегла має недоречний вигляд: символ надійності та довговічності погано поєднується з легким ніжним наповненням кімнат.

Облицювальна цегла в оформленні кімнат

Цегла приречена притягувати погляди, тому вводити її в інтер\’єр треба акуратно. Важливо, щоб її колір і фактура гармоніювали з колірною гамою дизайну і меблів. І звісно, почуття міри при оформленні кімнат.

Передпокій – мабуть, єдине місце в будинку, стіни якого можна повністю викласти цеглою. Але краще обмежитися однією стіною, нішею для дзеркала, кутами, арками або прорізом вхідних дверей. У невеликому просторі найкращий вигляд має біла цегла. Однак за нею потрібен постійний догляд: швидко брудниться. Тому якщо дозволяє площа, обирайте цеглу класичних тонів – червоного, коричневого, теракотового.

У вітальні оброблена цеглою стіна послужить відмінною акцентною поверхнею. Її розташовують навпроти вхідних дверей, а вздовж неї влаштовують гостьову зону. Так кімната стає більш затишною і стильною. Світла кладка для скандинавського стилю або маленьких кімнат, зістарена темна поверхня для великих віталень сама по собі має атмосферний вигляд, але можна посилити враження парою постерів або фото. Або обробити цеглою камінну зону, як у кантрі. А варто прибрати зайві деталі – ось вам і мінімалізм!

Навпаки, в інтер\’єрі кухні цеглу використовують рідко. Викладати нею фартух – сумнівна ідея: шорстка пориста поверхня швидко вбирає бруд і вкрай неохоче з ним розлучається. Краще облицювати частину стіни біля обідньої зони в місці, на яке падає сонячне світло. А якщо кухня з\’єднана з вітальнею, цегла допоможе зонувати простір.

У спальні кладкою оформляють стіну біля узголів\’я або місце під телевізор. Якщо кімната вузька, а ліжко біля довгої стіни, оздоблення цеглою скоректує пропорції, візуально віддаляючи стіну.

Цегла для санвузла підійде не кожна, та й та потребуватиме постійної обробки вологозахисними засобами. Але поєднання темної цегли з білосніжною сантехнікою має розкішний вигляд! Для цих випадків знадобляться пластикові панелі «під цеглу».

Нарешті, балкон або лоджія мають прекрасний вигляд у цегляній кладці, але для них вибирають матеріал для зовнішніх робіт. Колір оздоблення не принциповий: темний і світлий матеріал мають однаково стильний вигляд. Тут важливо підібрати розмір – для маленького приміщення плитка має бути невеликою.

Що ж у підсумку? Облицювальна цегла прикрасить майже будь-який інтер\’єр, якщо підійти до оформлення з вигадкою, смаком і почуттям міри. Адже її краса – саме в простоті.