Американська класика в інтер’єрі

Назва “американська класика” говорить сама за себе. Це класичне рішення в американському дусі. Зухвалий, такий, що запам’ятовується, але функціональний – такий американський інтер’єр.

Цей стиль об’єднав у собі новітні північноамериканські та традиційні європейські тренди. Причому поєдналися вони настільки вдало, що ідеї американської класики легко можна використовувати в оформленні і розкішних заміських будинків, і невеликих квартир-студій, і офісів, і ресторанів. Цей стиль зробить кращим будь-яке приміщення. Головне – дотримуватися деяких його вимог.

Основні моменти

Є три важливі елементи, які просто не можна випускати з уваги. Це:

• планування;

• палітра;

• оздоблення.

Планування кімнати та будинку

Оскільки в основі американської класики – традиційна, то діють тут схожі принципи. І найважливіший з них – ідеальне дотримання пропорцій. Не можна допускати жодної асиметрії, жодного відхилення від центру. В “американському” інтер’єрі всі лінії йдуть паралельно і ніби віддзеркалюють одна одну.

Мова тут не тільки про елементи гарнітура або декору. “Парним” має бути буквально все: дверні та віконні прорізи, стельові балки, крісла, навіть світильники і вази.

Єдиний елемент, який не дублюється, – це центр композиції. Через нього проходить уявна вісь симетрії, а вже вздовж цієї осі елементи віддзеркалюються. Але як його відшукати? Якщо в деяких випадках деталі композиції буквально самі просяться в середину, то в інших можуть виникнути серйозні складнощі з пошуком центру. Ось із чого може починатися вісь симетрії в різних кімнатах.

Вітальня. У цьому приміщенні центром найчастіше є камін. Справжній чи штучний – не так важливо. Ба більше, це може бути навіть малюнок (нагадує казку про Буратіно, чи не так?). Якщо ж можливості встановити камін немає зовсім (наприклад, критично важливий кожен міліметр простору), можна замінити його телевізором, дзеркалом або акцентною стіною.

Спальня. Тут усе логічно: центром кімнати є ліжко. У дитячій, до речі, та сама історія. Взагалі в будь-якій кімнаті відпочинку ліжко або диван – головний елемент, через нього йде вісь симетрії.

Кухня. Тут багато варіантів, залежно від особливостей планування. Якщо кухня острівна, то острів і стає центром. Якщо меблі збудовані в лінію, головний елемент – плита з витяжкою. Якщо кухонний гарнітур розташовується уздовж віконних прорізів, лінія симетрії починається з вікна над мийкою.

Палітра та орнаменти

Переважаючі тони в американській класиці – нейтральні. Найпопулярніші кольори:

• білий;

• чорний;

• коричневий.

Додатково використовуються сірий і бежевий, щоб відтінити основні кольори і надати їм більше виразності.

Також, щоб урізноманітнити й оживити бліду палітру, можна додати димчасті відтінки: наприклад, хакі, синьо-фіолетовий або сіро-синій. Однак важливо, щоб таких кольорів не було багато. Основа композиції – саме чорно-біло-коричнева тріада.

Сам інтер’єр може бути або “розмитим”, або контрастним. Перший варіант – данина класиці та рустикальному стилю (вони активно сприяли формуванню американської традиції), другий – ближчий до ар-деко, естетика якого також багато в чому вплинула на становлення american classic.

Що стосується орнаментів, то їх використовують досить рідко. Здебільшого поверхні однотонні, без малюнка, але трапляються і візерунки. Зазвичай вони присутні на подушках, килимах, шторах, рідше – на облицюванні. Вкрай важливим є все той же принцип симетрії: візерунки мають повторюватися, створювати ритм. В основному дизайнери звертаються до ромбів, зигзагів, смуг, чотирилисників. При цьому всі малюнки монохромні і не вибиваються із загальної тональності.

Оздоблення

Для оздоблення стін використовується штукатурка і фарба. Шпалери – велика рідкість, застосовуються вони в основному тоді, коли:

• є необхідність розставити акценти;

• хочеться поєднати кілька матеріалів;

• проектом передбачено проведення тільки часткового оздоблення, пофарбувати всі поверхні однаково неможливо.

Нижню частину стін обробляють панелями. Це дає змогу візуально збільшити висоту стін, особливо за рахунок контрасту.

Стеля в основному забарвлюється. Гарна ідея – додати балки. У приватних будинках вони, до речі, можуть бути передбачені проектом – тоді зашивати їх не потрібно. Відповідно, висота стелі нікуди не зникне, а це завжди дуже приємно.

Важлива особливість american classic – це trim. Під trim слід розуміти оздоблення кутів, стиків і переходів різного роду планками. Насамперед це карнизи, плінтуси, віконні та дверні лиштви. Зустрічаються також бордюри, портали тощо. Найчастіше деталі досить масивні, мають важкий і потужний вигляд. Виготовляються вони з дерева (у такому разі деталі темні) або гіпсу (тоді вони зберігають білий колір). Елементи оздоблення не фарбують, їхня природна текстура залишається недоторканою. При цьому розташовувати trim намагаються якомога вище (особливо це стосується деталей, пов’язаних із підлогою). В американській класиці є негласне правило: що дорожчий інтер’єр, то вищий плінтус. Тож елементи trim відіграють не тільки функціональну, а й символічну роль.

Для самої підлоги використовуються дерев’яні дошки. Останнім часом дизайнери все частіше схиляються до практичного і дешевшого ламінату, але традиційна американська класика – це дерев’яна підлога.

Єдина зона, для якої дерево не годиться, – це волога: санвузол і та частина кухні, де готують їжу.

Для цього випадку американська класика запозичила з ар-деко практичне рішення – плитку. Вкрай важливо, щоб плитки були нетипової форми, тобто не просто квадрати або прямокутники. Добре зарекомендували себе шестигранні “бджолині стільники” і так звана плитка-“метро” (інша назва – “кабанчик”). Елементи укладаються в шаховому порядку, чергуються чорні та білі деталі. Інші кольори для облицювання небажані.

Важливе доповнення: не слід повністю зосереджуватися на плитці. У санвузлах і кухнях американського стилю ви не знайдете кімнату, облицьовану нею з підлоги до стелі. Зазвичай плитку поєднують з фарбуванням, рідше – з фальшпанелями або шпалерами.

Способи оздоблення перемежовуються таким чином, щоб закони симетрії дотримувалися. Так створюється естетичний, виразний і нетривіальний інтер’єр, який зберігає актуальність багато десятиліть.